Постійна експозиція розгорнута на невеликій площі близько 53 кв.м. у двох залах на першому поверсі колишнього Єврейського національного дому. Незважаючи на обмеженість площі, експозиція створює кілька рознесених по вертикалі змістовних ярусів, або кіл:
- верхнє, архітектурне коло - фризи з фотографіями єврейських релігійних і громадських будівель Буковини;
- середнє, зодіакальне коло, що представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку;
- нижнє, інформаційне коло - 12 настінних планшетів, на яких хронологічно представлений період їснування єврейської громади, починаючи з кінця XVIII ст. і до середини ХХ ст.
Водночас всі ці кола символізують послідовну трансформацію єврейської енергетики - від домінуючої релігійної наприкінці ХVIII - на початку ХIХ століття, через освітню та культурну домінанту другої половини ХIХ ст., до політичної активності початку ХХ століття.
Значна кількість експонатів – оригінальні книги, документи, поштові листівки, предмети побуту та релігії.
У першій залі представлена загальна інформація та державні документи щодо євреїв на Буковині часів Австрії. Акцентується увага на традиції, релігійному житті та обрядах юдеїв. Тут демонструються матеріали, присвячені діяльності двох великих рабинських династій – цадика Менахем Менделя Хагера з Вижниці та Садагурського вундерребе Ісроеля Фрідмана (Ружинського цадика).
Крім того, в експозиції обладнаний "шаббатний куточок" - частина інтер'єру кімнати традиційної єврейської домiвлi, зі столом, за яким родина зустрічає наступ Суботи.
Цікаво представлене народне єврейське мистецтво, зокрема, унікальні олійні розписи в діючій синагозі "Бейт-Тфіла Біньямін" у Чернівцях, та надгробні камені-мацеви зі старих буковинських кладовищ.

Експозиція великої зали знайомить з єврейським культурним та політичним рухом кінця ХIХ – початку XX ст., а також з повсякденним життям євреїв, їх професіями, уподобаннями та духовними потребами. Значне місце посідають матеріали, присвячені розвитку та діяльності Чернівецької міської єврейської громади. Тут показані різні сторони життя міських євреїв, представлені фотографії визначних громадських діячів.
Початок ХХ ст. у житті буковинського єврейства був відзначений виходом на політичну арену, створенням політичних спілок та партій, боротьбою різних течій у суспільному житті. Передусім це відображалося у різноманітних партійних періодичних виданнях, які показані в експозиції.
Окреме місце посідають матеріали, присвячені діяльності культурних товариств, що протистояли німецькій, а пізніше румунській асиміляції. Ґрунтовна розповідь присвячена першій всесвітній конференції з мови їдиш 1908 р.
У період між двома Світовими війнами культура відігравала вагому роль в житті буковинського єврейства. Театр і книга – це те, без чого не можна уявити буковинського єврея. Буковина дала світові низку відомих науковців, письменників та поетів, артистів і музикантів. В експозиції представлені визначні майстри слова німецькомовної та їдишистської літератури: Елієзер Штейнбарґ, Іцик Манґер, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Карл Еміль Францоз та инші. Яскраві таланти працювали у станковому живописі, пластиці та графіці: Артур Кольник, Бернард Редер, Ізю Шерф тощо.
Єдиний, ще не завершений стенд призначається для документів та фото, що відображають термін совєтської окупації Буковини (1940-1941 рр.).
Катастрофа Другої світової війни не оминула буковинців. Документи архіву, фотографії, свідчення учасників цих трагiчних подій завершують стислу експозицію історії буковинського єврейства.